- пагорок
- —————————————————————————————па́горокіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ПАГОРОК — муж., сев. пагурок зап. пригорок, сугорок, холм. Пагурый зап. покатый, со склоном. Прозванье: Пагурский. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
пагорок — рка, ч. Височина, часто з пологими схилами; пригір … Український тлумачний словник
горб — а/, ч. 1) Невелике округле підвищення на площині; бугор, пагорок. 2) Випуклість на спині, на грудях людини, що утворюється внаслідок викривлення хребта або грудної клітки. || Жирові відкладення у вигляді наростів на спині у верблюда і деяких… … Український тлумачний словник
згірок — рка, ч. Невисокий горб; гірка, пагорок … Український тлумачний словник
пагорб — а, ч. Те саме, що пагорок … Український тлумачний словник
пагорочок — чка, ч. Зменш. пестл. до пагорок … Український тлумачний словник
перегорок — рка, ч., рідко. Те саме, що пагорок … Український тлумачний словник
пригірок — рідше при/горок, рка, ч. Невеликий горб; пагорок … Український тлумачний словник
сугорб — а, ч. 1) Невелике округле підвищення земної поверхні; пагорок. 2) діал. Замет … Український тлумачний словник
тепе — невідм., ч. 1) Горб, пагорок, вершина. 2) Горб із залишків давніх, гол. чином глинобитних, будівель і культурних нашарувань в Середній Азії, на Кавказі (тапа) … Український тлумачний словник